депресняк

У, ч.

1. Депресія. Хоча десь на денці Артурової душі залишалося малесеньке місце для сум 9яття: непокоїла думка про те, що — раніше чи пізніше — їх усе одно доведеться ховати, тобто ще по разу переживати всі ці депресняки й безодні (Ю. Андрухович).

2. Те, що наганяє важкі думки, депресію (напр., відповідна музика, література). Ти оцей депресняк слухаєш?

3. Стан після пиятики. У мене депресняк: тріщить голова, сушить.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депресняк — ДЕПРЕСНЯ́К, у́, ч., жарг. Те саме, що депре́сія 1. Челядюк скаржився на депресняк (С. Процюк). Словник української мови у 20 томах
  2. депресняк — (-у) ч.; мол., нарк., інтел. Депресія; стан депресії. Коли про це думаєш, стає спершу прикро, потім нудно, а потім взагалі навалює густий, шаблезубий депресняк (Книжник, 2001, № 13). БСРЖ, 154; ПСУМС, 21. Словник жарґонної лексики української мови