1. Словник жарґонної лексики української мови

джеф

(-у) ч.; нарк.

1. Ефедрин (краплі від нежитю). БСРЖ, 157; ПСУМС, 21.

2. Ефедрон, саморобний наркотик на основі ефедрину, солутану. Особисто я після всього, що далі зі мною відбувалося, зарікся на все життя торкатися навіть до джефа (М. Бриних, Голосіння з-під снігу). БСРЖ, 157.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джеф — У, ч., нарк. Ефедрин. Проте в їх середовищі існує «еліта». Плебс — то мак і коноплі, анаша, план, пластилін, кругляк, джеф і кумар; брудна кухня, де варять; брудний шприц, по якому повзають віруси СНІДу; брудна постіль, на якій кайфують... Словник сучасного українського сленгу