1. Словник жарґонної лексики української мови

джин

(-а) ч.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джин — джин 1 іменник чоловічого роду, істота добрий чи злий дух араб. джин 2 іменник чоловічого роду горілка Орфографічний словник української мови
  2. джин — I -у, ч. Горілка, перегнана з ялівцевими ягодами. II див. джини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. джин — див. горілка Словник синонімів Вусика
  4. джин — (англ. gin) 1. Горілка, яку одержують, переганяючи спирт з ялівцевими ягодами. 2. Машина для відокремлення волокна від насіння бавовнику. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. джин — Горілка (38-40% міцності) зі смаком і запахом ялівцю, яку одержують шляхом перегонки солодового затору, який перебродив, із додаванням ягід ялівцю; виробляється гол. чином у Великій Британії. Універсальний словник-енциклопедія
  6. джин — ДУХ (добра або зла безплотна надприродна істота); ДЕ́МОН (перев. злий); ДЖИН (в арабській та іранській міфології); ЕЛЬФ поет. (із старогерманської міфології); ГЕ́НІЙ (перев. покровитель людини в її справах). Словник синонімів української мови
  7. джин — Джин, -ну (англ., горілка) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. джин — ДЖИН¹, у, ч. Горілка, перегнана з ялівцевими ягодами. *У порівн. І небо — блакитний джин, зорі пливли по воді (Ю. Янов., V, 1959, 31). ДЖИН² див. джи́ни. Словник української мови в 11 томах