1. Словник жарґонної лексики української мови

джміль

(джмеля) ч.; арм. Вертоліт. Балабін.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джміль — джміль (335) —дзига; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. джміль — джміль іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. джміль — [джм'іл'] джмеил'а, ор. джмеилем, м. (на) джмеил'у/джмеилев'і, мн. джмеил'і, джмеил'іў Орфоепічний словник української мови
  4. джміль — джмеля, ч. Корисна як запильник комаха роду бджолиних із товстим мохнатим тільцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. джміль — джмелі́ гуду́ть у голові́ чиїй і без додатка, несхв. Хто-небудь перебуває в стані сп’яніння, запаморочення і т. ін. — Не йдуть бісові ноги, наче їх відібрало! І в голові джмелі гудуть, хоч горілки не пив і не нюхав (М. Фразеологічний словник української мови
  6. джміль — Джміль, джмеля́, -ле́ві, -ле́м, -ме́лю! джмелі́, -лі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. джміль — ДЖМІЛЬ, джмеля́, ч. Корисна як запильник комаха роду бджолиних з товстим мохнатим тільцем. Найуспішніше конюшину запилюють джмелі і медоносні бджоли, які підвищують урожай конюшини в 2-3 рази (Бджільн. Словник української мови в 11 томах
  8. джміль — Джміль, -меля м. насѣк. Шмель. Bombus apis terrestris. джмелів слухати. Лежать отъ удара кулакомъ и пр. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986. см. чміль. Словник української мови Грінченка