1. Словник жарґонної лексики української мови

долина

(-и) ж.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долина — «кешеня»[ II, 15] (з поль. арґот. dolina «те саме») [ОГ] ходаки з долин висмикують: портмоне з кишенїв витягають, т. є. крадуть. По містї тротоарами ходять та ходаки з долин висмикують — велика штука! [ІФ-1902] Словник з творів Івана Франка
  2. Долина — Доли́на іменник жіночого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  3. долина — Діл, (невелика) падина, ур. па діл; (улоговина) видолок, видолинок; (у горах) полонина; долинка, долинонька; пор. РІВНИНА, НИЗ. Словник синонімів Караванського
  4. долина — -и, ж. Рівна плоска місцевість, розташована між горбами чи горами. У (в, на) долині діал. — внизу. У (в, на) долину діал. — вниз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. долина — Як у долину їдеш, то гальмуй; а як під гору, то пильнуй. Розбігшися з гори, можеш побити коні і себе, а під гору можуть коні ослабнути і віз може скотитися назад. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. долина — И, ж., нарк. Сп'яніння від наркотиків. Словник сучасного українського сленгу
  7. долина — див. низовина Словник синонімів Вусика
  8. Долина — М. у Івано-Франківській обл., райцентр, у передгір'ї Карпат; 21 тис. мшк.; підприємства хіміч., легкої, харчової промисловості, будівельних матеріалів; центр нафтогазопромислів. Перша згадка Х ст., з XIV ст. Універсальний словник-енциклопедія
  9. долина — ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯ розм., РОЗДО́ЛИНА розм., РОЗДО́Л діал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла). Словник синонімів української мови
  10. долина — Доли́на, -ни; -ли́ни, -ли́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. долина — ДОЛИ́НА, и, ж. Рівна плоска місцевість, розташована між горбами чи горами. Сонце гріє, вітер віє З поля на долину (Шевч., І, 1951, 11); Вона з цебром у руці спускалася в долину, до джерела по воду (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах
  12. долина — Долина, -ни ж, Долина. Мет. 79, 69, 102. Єв. Л. ІІІ. 5. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає, у бандуру виграває. Мет. 73. ум. долинка, долинонька, долиночка. Ном. № 14228. Стор. І. 89. Мет. 79. Шевч. 262. Словник української мови Грінченка