1. Словник жарґонної лексики української мови

донор

(-а) ч.; гірн. Шахтар, якому приписують зайві гроші, частину яких він повинен віддати начальникові дільниці. Дзендзелівський, 350.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. донор — до́нор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. донор — -а, ч. 1》 Людина, яка віддає свою кров для переливання її пораненим або хворим чи орган (нирку, спинний мозок та ін.) для пересадження його в інший організм. 2》 Частинка (атом, група атомів), що віддає електрони іншим частинкам. || перен. Регіони-донори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. донор — Добродій, жертводавець, див. даритель Словник чужослів Павло Штепа
  4. донор — до́нор (від лат. dono – дарую) 1. Людина, яка дає свою кров для переливання хворому з лікувальною метою, тканину (напр., шкіру) або орган (напр., нирку) для пересадки в інший організм. 2. Частинка (атом, група атомів), що віддає електрони іншим частинкам. Див. також акцептор. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. донор — ДО́НОР, а, ч. Людина, що віддає свою кров для переливання її пораненим або хворим. Їй [хворій] миттю перелили чужої крові з живого донора, що лежав тут же на сусідньому столі (Смолич, І, 1958, 174). Словник української мови в 11 томах