1. Словник жарґонної лексики української мови

доходяга

(-и) ч.

1. тюр. Ув'язнений, доведений до крайнього ступеня виснаження. ТСРЯ, 219; ЯБМ, 1, 288.

2. крим., жрм. Виснажена людина. Хто він за національністю — невідомо. Доходяга був просто людиною, доведеною до крайнього ступеня фізичного та духовного виснаження (А. Дімаров, Містечкові історії); Сильна армія "доходягами"? (УМ, 14.09.1999); Дідок-доходяга. СЖЗ, 37; Чабаненко 1992, 1, 292; ЯБМ, 1, 288.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доходяга — -и, ч. і ж., розм. Виснажена людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. доходяга — И, ч. Слабка, виснажена людина. Ми вб'ємо Бідона, цих двох доходяг-наріків Циркуля і Васю, які здадуть нас при першій нагоді, коли їх кілька разів менти копнуть по яйцях. — Гнівно спльовує і додає: — А на додачу й наших сцикух... зробимо (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  3. доходяга — див. слабий; худий Словник синонімів Вусика