1. Словник жарґонної лексики української мови

доходити

(-джу, -диш) недок.; крим. Помирати. Згадався напівзнайомий наркоман. Він, схоже, вже "доходив" (О. Яровий, Чекання несподіванки). ЯБМ, 1, 288.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доходити — дохо́дити дієслово недоконаного виду досягати певного місця; зберігатися; досягати якого-небудь стану доходи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. доходити — (до чого) підходити, наближатися, досягати чого; (- пошту) прибувати; (до вищих органів) достукуватися; (до серця) зворушувати <�розчулювати> що; (- звуки) долинати, долітати; (самому) додумуватися; (в печі) доткатися, досмажуватися... Словник синонімів Караванського
  3. доходити — I дох`одити-джу, -диш і рідко, заст. доходжати, -аю, -аєш, недок., дійти, дійду, дійдеш, док. 1》 Ідучи в певному напрямку, досягати якого-небудь місця. || Рухаючись у певному напрямку, досягати якого-небудь місця (про поїзд, машину, пароплав і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. доходити — добира́ти (дохо́дити) / добра́ти (дійти́) смаку́. 1. в чому і без додатка. Відчувати задоволення від їжі, питва. Він хоч і хильнув удвоє більше за двох, але тільки зараз оце починав смаку добирати (Я. Баш); Проценко мовчав, ковтаючи чай .. Фразеологічний словник української мови
  5. доходити — ВНИКА́ТИ у що (знайомлячись із чим-небудь, вивчаючи факти, аналізуючи щось, намагатися розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ, ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДОХО́ДИТИ чого, розм. Словник синонімів української мови
  6. доходити — Дохо́дити, -хо́джу, -хо́диш; дохо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте до чого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. доходити — ДОХО́ДИТИ, джу, диш і рідко, заст. ДОХОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док. 1. Ідучи в певному напрямку, досягати якого-небудь місця. Тільки що стали до волості доходити, тут вийшов до громади сам губернатор (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  8. доходити — Доходити, -джу, -диш сов. в. дійти (дойти), -дійду, -деш, гл. 1) Доходить, дойти, подходить, подойти. Став (вовк) доходити до лисиччиної хатки. Чуб. Щоб ти туди не дійшов і назад не вернувся (брань). Ном. № 3766. доходити до серця. Трогать. Словник української мови Грінченка