доходити
I дох`одити-джу, -диш і рідко, заст. доходжати, -аю, -аєш, недок., дійти, дійду, дійдеш, док.
1》 Ідучи в певному напрямку, досягати якого-небудь місця.
|| Рухаючись у певному напрямку, досягати якого-небудь місця (про поїзд, машину, пароплав і т. ін.).
|| Прибувати на місце призначення (про листи, телеграми, посилки і т. ін.).
|| розм. Звертатися куди-небудь, до когось (перев. зі скаргою, проханням).
Доходити до краю — потрапляти (потрапити) у безвихідь.
2》 Поширюючись, досягати кого-, чого-небудь (про звуки, запах, світло і т. ін.).
|| Ставати відомим кому-небудь, де-небудь; розповсюджуватися (про чутки, вісті і т. ін.).
|| розм. Зачіпати почуття, думки і т. ін.; ставати ясним, зрозумілим.
|| безос. Дійти до серця.
3》 Зберігатися до якого-небудь часу (про письмові пам'ятки, предмети старовини і т. ін.).
4》 Розвиваючись, змінюючись, досягати якого-небудь стану.
|| безос.
|| Змінюючись, досягати якого-небудь рівня, якоїсь межі (про розмір, вагу, кількість і т. ін.).
|| Досягати певного віку.
|| безос.
5》 Проводячи послідовно яку-небудь дію чи ряд дій, добиватися чого-небудь; досягати наміченого.
|| Досягати якого-небудь стану, становища.
|| розм. Досягати розуміння чого-небудь; додумуватися. Дійти висновку.
6》 Наступати, підходити.
7》 розм. Ставати цілком готовим (про те, що печеться, смажиться і т. ін.).
|| Дозрівати (перев. після збору).
8》 розм. Переставати жити; умирати,
9》 розм. Намагатися зрозуміти суть чого-небудь; вникати в що-небудь.
10》 Приходити до кінця; закінчуватися.
11》 неперех., жарг. Видихатися, знемагати.
II доход`ити-ходжу, -ходиш, док., розм.
1》 неперех. Закінчити ходити.
2》 перех., ірон. Довести до виснаження, знемоги.
Значення в інших словниках
- доходити — дохо́дити дієслово недоконаного виду досягати певного місця; зберігатися; досягати якого-небудь стану доходи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- доходити — (до чого) підходити, наближатися, досягати чого; (- пошту) прибувати; (до вищих органів) достукуватися; (до серця) зворушувати <�розчулювати> що; (- звуки) долинати, долітати; (самому) додумуватися; (в печі) доткатися, досмажуватися... Словник синонімів Караванського
- доходити — (-джу, -диш) недок.; крим. Помирати. Згадався напівзнайомий наркоман. Він, схоже, вже "доходив" (О. Яровий, Чекання несподіванки). ЯБМ, 1, 288. Словник жарґонної лексики української мови
- доходити — добира́ти (дохо́дити) / добра́ти (дійти́) смаку́. 1. в чому і без додатка. Відчувати задоволення від їжі, питва. Він хоч і хильнув удвоє більше за двох, але тільки зараз оце починав смаку добирати (Я. Баш); Проценко мовчав, ковтаючи чай .. Фразеологічний словник української мови
- доходити — ВНИКА́ТИ у що (знайомлячись із чим-небудь, вивчаючи факти, аналізуючи щось, намагатися розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ, ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДОХО́ДИТИ чого, розм. Словник синонімів української мови
- доходити — Дохо́дити, -хо́джу, -хо́диш; дохо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте до чого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- доходити — ДОХО́ДИТИ, джу, диш і рідко, заст. ДОХОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док. 1. Ідучи в певному напрямку, досягати якого-небудь місця. Тільки що стали до волості доходити, тут вийшов до громади сам губернатор (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- доходити — Доходити, -джу, -диш сов. в. дійти (дойти), -дійду, -деш, гл. 1) Доходить, дойти, подходить, подойти. Став (вовк) доходити до лисиччиної хатки. Чуб. Щоб ти туди не дійшов і назад не вернувся (брань). Ном. № 3766. доходити до серця. Трогать. Словник української мови Грінченка