доходити
Доходити, -джу, -диш
сов. в. дійти (дойти), -дійду, -деш, гл.
1) Доходить, дойти, подходить, подойти. Став (вовк) доходити до лисиччиної хатки. Чуб. Щоб ти туди не дійшов і назад не вернувся (брань). Ном. № 3766. доходити до серця. Трогать. І чую, що говорять, і бачу їх, а до серця ніщо мені не доходить; МВ. ІІ. 12. дійти до зросту. Вырасти. Рудч. Ск. І. 99.
2) Приходить, прійти, заходить, зайти къ кому. Чом ти ніколи до нас не дійдеш? Харьк. Доходили молодиці знакомі навідати. МВ. (О. 1862. І. 81).
3) — чого. Достигать, достигнуть чего либо. Святого він дійти заміру хоче. К. ЦН. 259. От був мій пан-отець князь, великого чину дойшов. МВ. ІІ. 32. — добра. Быть счастливымъ, добиться счастья. Дай тобі, Боже, щоб ти добра дійшла. Св. Л. 114. — кінця. Оканчивать, окончить. То сяк, то так і дійшов кінця. Св. Л. 134. — літ. Вырастать, вырасти. Тільки що діти літ стали доходити, що вже матері і втіха, і поміч. МВ. І. 45. Маєш сина, брате, я — дочку єдину; як дійдуть літ, іспаруй їх у добру годину. К. Досв. 105. — розуму. Созрѣвать, созрѣть умственно. ЗОЮР. І. 20. Став розому доходити, — сам побачив, що треба робити. Мир. ХРВ. 46. Яка ще з нею мова? вона ще дурна, — нехай перше розуму дійде. МВ. — ручки. Кончать покосъ. Г. Барв. 145. — сорома. Осрамляться, осрамиться. Ой там чужая сторона, — щоб нам не дійти сорома. Мет. 181.
4) Добиваться, добиться, узнавать, узнать, вникать, вникнуть, изслѣдовать, выслѣдить. Вони доходять по книжках гир від чого взялось. Ромен. у. Знайшли путо у Семена та по тому й дійшли, хто коня вкрав у Йвана. Волч. у. Чи не дійдемо, які там у неї думки. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). він до всьо́го доходе. Онъ во все вникаетъ. Харьк.
5) Кончаться, кончиться. Через тиждень мені місяць дійде, як тут живу. Пирят. у.
6) Кончаться, кончиться, умирать, умереть. Там лежить такий хворий, що скоро мабуте дійде. Лебед. у. Уже доходе дитина. Лебед. у. Як би були води не дали, то я б дійшов уже. (Стрижевск). Із лошяти й дійшла кобила. Н. Вол. у.
Значення в інших словниках
- доходити — дохо́дити дієслово недоконаного виду досягати певного місця; зберігатися; досягати якого-небудь стану доходи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- доходити — (до чого) підходити, наближатися, досягати чого; (- пошту) прибувати; (до вищих органів) достукуватися; (до серця) зворушувати <�розчулювати> що; (- звуки) долинати, долітати; (самому) додумуватися; (в печі) доткатися, досмажуватися... Словник синонімів Караванського
- доходити — I дох`одити-джу, -диш і рідко, заст. доходжати, -аю, -аєш, недок., дійти, дійду, дійдеш, док. 1》 Ідучи в певному напрямку, досягати якого-небудь місця. || Рухаючись у певному напрямку, досягати якого-небудь місця (про поїзд, машину, пароплав і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- доходити — (-джу, -диш) недок.; крим. Помирати. Згадався напівзнайомий наркоман. Він, схоже, вже "доходив" (О. Яровий, Чекання несподіванки). ЯБМ, 1, 288. Словник жарґонної лексики української мови
- доходити — добира́ти (дохо́дити) / добра́ти (дійти́) смаку́. 1. в чому і без додатка. Відчувати задоволення від їжі, питва. Він хоч і хильнув удвоє більше за двох, але тільки зараз оце починав смаку добирати (Я. Баш); Проценко мовчав, ковтаючи чай .. Фразеологічний словник української мови
- доходити — ВНИКА́ТИ у що (знайомлячись із чим-небудь, вивчаючи факти, аналізуючи щось, намагатися розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ, ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДОХО́ДИТИ чого, розм. Словник синонімів української мови
- доходити — Дохо́дити, -хо́джу, -хо́диш; дохо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте до чого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- доходити — ДОХО́ДИТИ, джу, диш і рідко, заст. ДОХОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док. 1. Ідучи в певному напрямку, досягати якого-небудь місця. Тільки що стали до волості доходити, тут вийшов до громади сам губернатор (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах