1. Словник жарґонної лексики української мови

дрочити

(-чу, -чиш) недок.; мол., жрм, крим. Займатися онанізмом. Виродок, який ненавидить всіх і все, дрочить в кулак, розглядаючи розвішані в себе в кімнаті еротичні картинки з фільму "Без чувства" (Синопсис станіславський необов'язковий); Взагалі, стежити за людиною, коли вона їсть, — це просто свинство, це те саме, що підглядати, коли дрочать (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). БСРЖ, 168; СЖЗ, 37; ЯБМ, 1, 291.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрочити — дрочи́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дрочити — див. ДРАТУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. дрочити — дрочу, дрочиш, недок., перех., розм. 1》 Викликати в кого-небудь гнів, роздратування; дратувати. 2》 вульг. Займатися онанізмом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дрочити — дрочи́ти дражнити (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. дрочити — Чу, -чиш, недок., вульг. 1. Займатись онанізмом. А ви знаєте, що у тих, хто дрочить, волосся на руках росте? (Ю. Покальчук). Маєте собі свою Аліску — от і дрочіть нишком на перервах (Л. Дереш). 2. вульг. Вичікувати, тримати у напрузі, тиснути. Словник сучасного українського сленгу
  6. дрочити — див. дражнити Словник синонімів Вусика
  7. дрочити — ДРАТУВА́ТИ кого (навмисне злити, виводити з терпіння, спричиняти гнів), РОЗДРАТО́ВУВАТИ, РОЗДРА́ЖНЮВАТИ, ДРАЖНИ́ТИ розм., ДРАТУВА́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким і без додатка, розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. дрочити — Дрочи́ти, дрочу́, дро́чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. дрочити — ДРОЧИ́ТИ, дрочу́, дро́чиш, недок., перех., розм. Викликати в кого-небудь гнів, роздратування; дратувати. [Готліб:] Ой. не дрочи мене! гадюко! (Л. Укр., IV, 1954. 257). Словник української мови в 11 томах
  10. дрочити — Дрочити, -чу, -чиш гл. Дразнить, сердить, раздражать. Бога не гніви, а чорта не дрочи. Ном. № 5871. Пусти мене, мати, я й не забаруся, тільки хлопців подрочу та й назад вернуся. Лавр. 32. Словник української мови Грінченка