1. Словник жарґонної лексики української мови

діти

(-ей) мн.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діти — (маленькі дівчатка і хлопчики) дітвора, малеча, розм. дрібнота, пестл. небожата, діал. бахурня. Словник синонімів Полюги
  2. діти — ді́ти 1 множинний іменник, істота ді́ти 2 дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. діти — Не дорослі, малеча, малята, малюки, ДІТВА, обр. дрібнота, дробина; ОК. сини, дочки; П. наступне покоління; діточки, дітоньки, дітки, дітиська. Словник синонімів Караванського
  4. діти — I [д’ітие] д'ітей, д. д'іт'ам, ор. д'іт'ми, м. (на) д'іт'ах, ім. II [д’ітие] д'іну, д'інеиш, дієсл. Орфоепічний словник української мови
  5. діти — I -ей, мн. 1》 Маленькі дівчатка і хлопчики; прот. дорослі. 2》 Сини й дочки різного віку. || Про малят тварин і пташат. 3》 Майбутнє покоління. 4》 перен. Люди з рисами, особливостями, характерними для якої-небудь епохи, якогось середовища і т. ін. II див. дівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. Діти — Див. «Луфтон», «Важіль» (примітка). Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  7. діти — ді́ти: ◊ жидівські ді́ти → жидівський Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. діти — Де те ділося, що торік їлося. Коли в недостатку споминається добру минувшину. Дінь, де хоч, а мене не мороч. Сердита відповідь, щоб не докучати. Нікуди не дів, хіба вовк із'їв. Оправдувався пастух на допитах про пропавше ягня. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. діти — див. дитина Словник синонімів Вусика
  10. діти — Ді́ти, діте́й, ді́тям, ді́тьми Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. діти — ДІ́ТИ¹, е́й, мн. 1. Маленькі дівчатка і хлопчики; протилежне дорослі. Як під сонцем цвітуть квіти, так живуть радянські діти (Укр.. присл.., 1955, 383); Аж гульк — з Дніпра повиринали Малії діти, сміючись (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  12. діти — Діти, -ся см. дівати, -ся. --------------- Діти, -тей с. мн. отъ дитя. Дѣти. Діти! діти! Добре з вами в літі, а зімувати — горювати. Ном. № 557. Прийми, мила, хоч малії діти! — Ой не хочу я дітей приймати, будеш, милий, і сам годувати. Мет. 266. Словник української мови Грінченка