завадити

син.

просуванню якоїсь справи: компот запохабити, пересрати малину.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. завадити — зава́дити 1 дієслово доконаного виду перешкодити зава́дити 2 дієслово доконаного виду зашкодити Орфографічний словник української мови
  2. завадити — I [завадиетие] -аджу, -диеш; нак. -ад', -ад'теи (заважати) II [завадиетие] -диет', -д'ат' (зашкодити) Орфоепічний словник української мови
  3. завадити — I -ить, док. 1》 Завдати кому-небудь шкоди, зробити неприємність. 2》 Зашкодити здоров'ю (людей, тварин). || безос. Не завадить (не завадило б) безос., з інфін. — варто, не зайве, слід би. II див. заважати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. завадити — ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Словник синонімів української мови
  5. завадити — Зава́дити, -ва́джу, -диш, -дять; зава́дь, -ва́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. завадити — ЗАВА́ДИТИ¹ , ить, док. 1. Завдати кому-небудь шкоди, зробити неприємність. Сказав би я правду, Та що з неї буде? Самому завадить, А попам та людям Однаково буде (Шевч., II, 1953, 192); Майстри мовчали. Словник української мови в 11 томах
  7. завадити — Завадити см. і заважати. Словник української мови Грінченка