1. Словник жарґонної лексики української мови

замахати

(-аю, -аєш) док., кого; мол.; несхвальн. Набриднути комусь, вимучити когось. 3-замахали, — говорила крізь зуби в хвилини розчарування, трусячи головою й сама себе гамуючи їдкою посмішкою <...> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу). БСРЖ, 204.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замахати — замаха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замахати — -аю, -аєш, док. Почати махати чим-небудь. Замахати руками на кого — заборонити жестами робити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замахати — ЗАМАХА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Почати махати чим-не-будь. — Дивися, як я полечу. Бо я сова… — Та й замахала [Марина], Неначе крилами, руками (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  4. замахати — Замаха́ти, -ха́ю, -єш гл. 1) Замахать. 2) — п'ятами. Побѣжать. Грицько... уже п'ятами замахав, тільки видно. Цыссь, Сват. 115. Словник української мови Грінченка