замуляти
(-яю, -яєш) кого; мол. Набриднути комусь, втомити когось. Мене це вже замуляло (Запис 2001 р.).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замуляти — заму́ляти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- замуляти — -яє і замулити, -ить, док. 1》 Почати муляти (про взуття, одяг і т. ін.). || безос. 2》 перен., розм. Почати дошкуляти, не давати спокою кому-небудь. || Викликати біль, страждання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замуляти — Заму́ляти, -ляю, -єш гл. Начать давить, тереть, мозолить. Чоботи так замуляли, що мусив скидати. Словник української мови Грінченка