замуляти

(-яю, -яєш) кого; мол. Набриднути комусь, втомити когось. Мене це вже замуляло (Запис 2001 р.).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замуляти — заму́ляти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замуляти — -яє і замулити, -ить, док. 1》 Почати муляти (про взуття, одяг і т. ін.). || безос. 2》 перен., розм. Почати дошкуляти, не давати спокою кому-небудь. || Викликати біль, страждання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замуляти — Заму́ляти, -ляю, -єш гл. Начать давить, тереть, мозолить. Чоботи так замуляли, що мусив скидати. Словник української мови Грінченка