1. Словник жарґонної лексики української мови

заначка

(-и) ж.

1. крим., мол. Приховані від когось гроші чи дорогоцінності. "Як ти хочеш, а давай заначку, хоч на півлітру, інакше хлопці, сказали, не вийдуть на берег..." (В. Дрозд, Життя як життя). БСРЖ, 206; ЯБМ, 1, 358.

2. мол. Щось приховане про запас. [Таня:] Кожна нормальна родина має маленьку заначку (В. Діброва, Поетика застілля). БСРЖ, 206.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заначка — див. запас Словник синонімів Вусика
  2. заначка — -и, ж., розм. 1》 Потаємне місце, де ховають що-небудь. 2》 Те, що сховано, зберігається, знаходиться в такому місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заначка — И, ж. Запас, схованка. У мене більше немає грошей: доведеться діставати заначку. Словник сучасного українського сленгу