1. Словник жарґонної лексики української мови

западати

(-аю, -аєш) на кого, на що; мол. Дуже цікавитися, захоплюватися чимсь, кимсь. <...> тож і не варто <...> / ламати устами крихкі фонеми / западаючи на незнайомі слова (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Дехто "западає" на підвісні моделі унітазів — є й такі (ПіК, 2002, № 1). БСРЖ, 207.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. западати — запа́дати дієслово доконаного виду почати падати одне за одним розм. запада́ти дієслово недоконаного виду опускатися, провалюватися; вдаватися всередину Орфографічний словник української мови
  2. западати — Западатися, провалюватися; (- щоки) впадати, увалюватися; (в голову) засідати в чому, ІД. спадати на думку; (- думку) виринати, з'являтися; (у серце) заглиблюватися, закорінюватися; (- слід) зникати, губитися, пропадати; (- світила) заходити; (- тишу) наставати, запановувати, залягати. Словник синонімів Караванського
  3. западати — I зап`адати-аю, -аєш, док., розм. Почати падати часто, одне за одним. II запад`ати-аю, -аєш, недок., запасти, -аду, -адеш, док. 1》 Опускатися, провалюватися, утворюючи западину, заглибину. 2》 Увалюватися, вдаватися всередину (про очі, щоки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. западати — (на кого, на що) -аю, -аєш, недок., запасти, -паду, -падеш, док. Бути падким на щось або на когось. Я живу в тренажерному залі, щоб на мене западали кралі (Тартак). Словник сучасного українського сленгу
  5. западати — ду́мка (га́дка) запада́є (лі́зе, прихо́дить і т. ін.) / запа́ла (влі́зла, прийшла́ і т. ін.) (в го́лову (до голови́)) кому, чию (чиєї) і без додатка. Хто-небудь починає думати над чимсь. Фразеологічний словник української мови
  6. западати — ЗАПАДА́ТИ (заглиблюватися, вдаватися всередину — про очі, щоки, боки і т. ін.), ВПАДА́ТИ (УПАДА́ТИ), ВВА́ЛЮВАТИСЯ (УВА́ЛЮВАТИСЯ), ЗАПАДА́ТИСЯ. — Док.: запа́сти, впа́сти (упа́сти), ввали́тися (ували́тися), запа́стися. Словник синонімів української мови
  7. западати — Западати, -до́ю, -єш сов. в. запасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Та бодай тая степовая могила запала. Мет. 98. бодай їх слід запав! Пожеланіе смерти. МВ. (О. 1862. III. 48). 2) Вваливаться, ввалиться. Пий до дна, щоб очі не запали. Словник української мови Грінченка