западати

ду́мка (га́дка) запада́є (лі́зе, прихо́дить і т. ін.) / запа́ла (влі́зла, прийшла́ і т. ін.) (в го́лову (до голови́)) кому, чию (чиєї) і без додатка. Хто-небудь починає думати над чимсь. Не раз йому (Федорові) западала думка: втекти куди-небудь… світ за очі (Панас Мирний); Мимоволі приходила у голову думка: “Ну, як устане, та розвернеться..!” (Г. Хоткевич); — Отже, що я тобі, Федоре, скажу,— почав Олексій Іванович,— щоб ти не думав про мене такого, щоб часом і гадка ніколи не западала про те в твою голову, то я тебе навіки від панщини увільняю (Панас Мирний); Очі Марусяка наливалися кров’ю. В перший раз прийшла йому до голови гадка, що дійсно: захотіла — пішла (Маруся).., захотіла — назад вернула си (вернулася) (Г. Хоткевич); Одного дня попові прийшла гадка: полетіти з воронами аж під саме небо і подивитися, яке воно є (Казки Буковини..). в го́лову сту́кала ду́мка. Віталій.., припавши до ілюмінатора, напружено дослухався до неба, а в голову стукала .. думка: “Ми — ціль!.. Нас летять бомбити!” (О. Гончар).

запада́ти / запа́сти в го́лову кому і без додатка. 1. З’являтися, виникати у кого-небудь у свідомості (про думки, мрії і т. ін.). Якщо Вам западала у голову така думка, то ген женіть її від себе (Панас Мирний); Так і лежала (Оленка), заплющивши очі,— різні приємні згадки западали в голову (К. Гордієнко). 2. Надовго запам’ятовуватися, зберігатися в пам’яті. Комендант говорив фразами, які запали йому в голову ще з часів навчання в університеті (Ю. Бедзик).

запада́ти / запа́сти в (саму́) ду́шу (в се́рце) чию (чиє), кому і без додатка. 1. Глибоко вражати когось, надовго лишаючись у пам’яті. — Запам’яталось мені слово вашого маршала, розумне слово,— в саму душу запало... (О. Гончар); — Ну що ж, рости, вчись та до мене в театр, будеш актором. Ця випадково сказана фраза глибоко запала в моє серце (Минуле укр. театру); Його обступили роєм усі, хто запав йому в душу й жив у ній життям безсмертних (І. Багряний). 2. Дуже подобатися комусь, запам’ятовуватися. Ольга Річинська, яка так неждано .. запала йому в серце, дійсно була для нього нічим більше, як фата-морганою (Ірина Вільде).

щоб о́чі не запада́ли, перев. зі сл. пи́ти, жарт. Уживається перев. як побажання здоров’я при вживанні міцних напоїв та порада не залишати недопитого; на здоров’я. Мотрона гостинно припрошувала Остапа їсти, пити, причім пити до дна, щоб очі не западали (К. Гордієнко); З великої сулії чоловікам налили повні склянки, а жінкам — повні чари, “щоб не западали очі” (С. Чорнобривець).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. западати — запа́дати дієслово доконаного виду почати падати одне за одним розм. запада́ти дієслово недоконаного виду опускатися, провалюватися; вдаватися всередину Орфографічний словник української мови
  2. западати — Западатися, провалюватися; (- щоки) впадати, увалюватися; (в голову) засідати в чому, ІД. спадати на думку; (- думку) виринати, з'являтися; (у серце) заглиблюватися, закорінюватися; (- слід) зникати, губитися, пропадати; (- світила) заходити; (- тишу) наставати, запановувати, залягати. Словник синонімів Караванського
  3. западати — I зап`адати-аю, -аєш, док., розм. Почати падати часто, одне за одним. II запад`ати-аю, -аєш, недок., запасти, -аду, -адеш, док. 1》 Опускатися, провалюватися, утворюючи западину, заглибину. 2》 Увалюватися, вдаватися всередину (про очі, щоки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. западати — (на кого, на що) -аю, -аєш, недок., запасти, -паду, -падеш, док. Бути падким на щось або на когось. Я живу в тренажерному залі, щоб на мене западали кралі (Тартак). Словник сучасного українського сленгу
  5. западати — (-аю, -аєш) на кого, на що; мол. Дуже цікавитися, захоплюватися чимсь, кимсь. <...> тож і не варто <...> / ламати устами крихкі фонеми / западаючи на незнайомі слова (С. Словник жарґонної лексики української мови
  6. западати — ЗАПАДА́ТИ (заглиблюватися, вдаватися всередину — про очі, щоки, боки і т. ін.), ВПАДА́ТИ (УПАДА́ТИ), ВВА́ЛЮВАТИСЯ (УВА́ЛЮВАТИСЯ), ЗАПАДА́ТИСЯ. — Док.: запа́сти, впа́сти (упа́сти), ввали́тися (ували́тися), запа́стися. Словник синонімів української мови
  7. западати — Западати, -до́ю, -єш сов. в. запасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Та бодай тая степовая могила запала. Мет. 98. бодай їх слід запав! Пожеланіе смерти. МВ. (О. 1862. III. 48). 2) Вваливаться, ввалиться. Пий до дна, щоб очі не запали. Словник української мови Грінченка