запалати
о́чі запала́ли чиї, у кого, кому. Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (гнів, рішучість і т. ін.); хтось обурений, сердитий і т. ін. Енея очі запалали,.. Ввесь зашарівсь, мов жар в печі (І. Котляревський); — За що ти мене в’яжеш? — визвірився на голову Чіпка. Соцькі з вірьовкою до Чіпки. Запалали в його (у нього) очі (Панас Мирний); Йому запалали очі, він нервово притиснув рушницю, поціляючи в табунець… (Олесь Досвітній). о́чі мов запала́ли. Бачить, що се Трохим, як заскрегоче зубами, а очі мов запалали (Г. Квітка-Основ’яненко). о́чі запала́ли (гаря́чим) вогне́м. — Ба, не пущу! — й собі крикнула Олександра; очі її запалали вогнем, як у голодної вовчиці (М. Коцюбинський); — Я українець! — При тім слові його гарні очі запалали гарячим вогнем.— Заінтернаціоналізований українець, котрому були всі краї родичами (О. Кобилянська).
Значення в інших словниках
- запалати — запала́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- запалати — див. горіти Словник синонімів Вусика
- запалати — -аю, -аєш, док. 1》 Почати палати, горіти; спалахнути яскравим полум'ям. || Дужче розгорітися. 2》 Яскраво засвітитися, зарожевіти. || Спалахнувши, засвітитися. || Відбитися, віддзеркалитися на чому-небудь (про промені, барви і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- запалати — ЗАГОРІ́ТИСЯ (почати горіти), ЗАЙНЯ́ТИСЯ, ЗАПАЛИ́ТИСЯ, СПАЛАХНУ́ТИ, СПАХНУ́ТИ, ЗАПАЛА́ТИ, ЗАПАЛАХКОТІ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ПАЛАХНУ́ТИ розм. (раптово й швидко); ЗАТЕПЛИ́ТИСЯ розм. заст. (про слабкий вогонь свічки, лампадки). — Недок. Словник синонімів української мови
- запалати — ЗАПАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Почати палати, горіти; спалахнути яскравим полум’ям. Христя затопила в печі; солома зразу запалала (Мирний, III, 1954, 10); Онисько вийняв з кишені справу, викресав вогню у віхоть... Словник української мови в 11 томах
- запалати — Запала́ти, -ла́ю, -єш гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає. Шевч. 156. Словник української мови Грінченка