1. Словник синонімів української мови

запалати

ЗАГОРІ́ТИСЯ (почати горіти), ЗАЙНЯ́ТИСЯ, ЗАПАЛИ́ТИСЯ, СПАЛАХНУ́ТИ, СПАХНУ́ТИ, ЗАПАЛА́ТИ, ЗАПАЛАХКОТІ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ПАЛАХНУ́ТИ розм. (раптово й швидко); ЗАТЕПЛИ́ТИСЯ розм. заст. (про слабкий вогонь свічки, лампадки). — Недок.: загоря́тися (загора́тися), займа́тися, запа́люватися, спала́хувати, спала́хкувати розм. спаха́ти, спа́хувати, бли́скати. Загорілася коло дороги скирта соломи (Ю. Яновський); Полум'я спахнуло, і швидко зайнялася брама, зайнялася й дерев'яна башта над брамою (І. Нечуй-Левицький); Швидко запалився огонь з сухої лучини, наче горючий стіг сіна (Юліан Опільський); Суха трава спалахнула (Г. Хоткевич); Барикада .. затріщала й одразу запалала (Г. Епік); Могуче світло, що наповнювало хату Зелепуги, нараз.. вискочило на стріху.., обхопило цілу хату, котра відразу запалахкотіла (І. Франко); — А далі, бачу, блимнула свічечка, блимнула друга і третя — і затеплились вони рівним вогнем (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запалати — запала́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. запалати — див. горіти Словник синонімів Вусика
  3. запалати — -аю, -аєш, док. 1》 Почати палати, горіти; спалахнути яскравим полум'ям. || Дужче розгорітися. 2》 Яскраво засвітитися, зарожевіти. || Спалахнувши, засвітитися. || Відбитися, віддзеркалитися на чому-небудь (про промені, барви і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запалати — о́чі запала́ли чиї, у кого, кому. Чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття (гнів, рішучість і т. ін.); хтось обурений, сердитий і т. ін. Енея очі запалали,.. Ввесь зашарівсь, мов жар в печі (І. Котляревський); — За що ти мене в’яжеш?... Фразеологічний словник української мови
  5. запалати — ЗАПАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Почати палати, горіти; спалахнути яскравим полум’ям. Христя затопила в печі; солома зразу запалала (Мирний, III, 1954, 10); Онисько вийняв з кишені справу, викресав вогню у віхоть... Словник української мови в 11 томах
  6. запалати — Запала́ти, -ла́ю, -єш гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає. Шевч. 156. Словник української мови Грінченка