запал
ЗАПА́Л (пристрій для запалювання вибухової речовини), ДЕТОНА́ТОР, ПІДРИВНИ́К. Марія озирнулася в окоп і побачила матросів, що вкладали запали у великі протитанкові гранати (В. Кучер); — Зрозуміло, — каже робітник, — кислотний детонатор (треба ставити), бо коли поставите годинник, його цокотіння можуть почути (Ю. Яновський).
ЗАХО́ПЛЕННЯ (сильне піднесення радісних почуттів як вияв найбільшого задоволення ким-, чим-небудь), ЗА́ХВАТ. Тоня вже біля квітів, над кожною квіткою нахиляється, над кожною ойкає від захоплення (О. Гончар); Аероплан у небі лине гордий, — Хіба він, справді, захвату не варт? (М. Рильський). — Пор. за́пал, самозабуття́.
ЗБУ́ДЖЕННЯ (стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ННЯ, ПАЛ підсил., ОП'ЯНІ́ННЯ підсил., СП'ЯНІ́ННЯ підсил., ХМІЛЬ чого, підсил., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм., ПОДРА́ЗНЕННЯ діал.; АФЕ́КТ (дуже велике, але короткочасне збудження). Цього вечора Андрій допізна бродив по руднику, безцільно, просто так, від глибокого збудження (О. Гуреїв); Павло чує ті слова-заклики, ловить блискавиці-іскри і загоряється якимсь дивним палом (Д. Прилюк); Не можна воїнові зупинятися. Він у строю. І хай бурунить у ньому і клекоче поезії хміль, хай проситься в пісню, червоноармієць повинен іти, затиснувши суворо уста (Ю. Збанацький); Видко було, як подразнення їх (людей) росте з кожним днем (Г. Хоткевич). — Пор. за́пал, неспо́кій, 1. хвилюва́ння.
НАТХНЕ́ННЯ (стан людини, що характеризується припливом її душевних сил, активізацією всіх психічних процесів), НАСНА́ГА, ОКРИ́ЛЕННЯ підсил., ОДУШЕ́ВЛЕННЯ заст., ВІТХНЕ́ННЯ діал. Весь в натхненні молодім Каменяр будує дім (І. Нехода); Цвітіння рослин надавало мені особливої творчої наснаги (І. Ле); Самої лише ідеї необхідності.. мало для того, щоб підняти бійця або трудівника на здійснення нелегкої справи, — потрібне ще переконання, потрібне духовне окрилення людини (Л. Новиченко). — Пор. за́пал.
Значення в інших словниках
- запал — за́пал іменник чоловічого роду велике внутрішнє збудження, порив або піднесення; найвище напруження, найповніший прояв чого-небудь запа́л 1 іменник чоловічого роду запальник запа́л 2 іменник чоловічого роду пошкодження зерна запа́л 3 іменник чоловічого роду хвороба тварин Орфографічний словник української мови
- запал — Захват, завзяття, піднесення, захоплення, заповзяття, ентузіязм; ЗЛ. запальність, гарячковість, пал, опал, збудження, збудженість, запопадливість, ревність, газард, сов. азарт; (до читання) потяг, пристрасть. Словник синонімів Караванського
- запал — I [запал] -лу, м. (ў) -л'і, мн. -лие, -л'іў (пристрасність) II [запал] -лу, м. (ў) -л'і (запальник; хвороба) Орфоепічний словник української мови
- запал — Запал, взрыватель — detonating fuse — Zünder — пристрій для ініціації ВР. Збудження первинного ініціатора здійснюється за допомогою капсуля-запалювача ударної або накольної дії. Гірничий енциклопедичний словник
- запал — -у, ч. 1》 Велике внутрішнє збудження, порив або піднесення. || Палкий потяг, пристрасть до чого-небудь, до якоїсь справи. || Завзяття, горіння. 2》 Найвище напруження, найповніший прояв чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запал — Чвари, незгода, розбрат Словник застарілих та маловживаних слів
- запал — Засіб для започаткування детонації вибухового матеріалу або запалювання порохових зарядів (напр., у патронах ґвинтівки); спрацьовує від удару. Універсальний словник-енциклопедія
- запал — За́пал, -лу, в -лі; -пали, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запал — ЗА́ПАЛ, у, ч. 1. Велике внутрішнє збудження, порив або піднесення. [Тетяна:] Заспівайте пісню без запалу і щоб ви не махали руками, і не витріщали страшно очей (Котл., II, 1953, 49); Він був поранений двічі. Словник української мови в 11 томах
- запал — Запал, -лу м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. Левиц. Пов. 16. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Котл. Ен. VI. 32. Словник української мови Грінченка