1. Словник жарґонної лексики української мови

заховати

син.

щось у потаємне місце: заникати, затихарити.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заховати — Захова́ти: — тут: зберігати [51] Словник з творів Івана Франка
  2. заховати — захова́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. заховати — Захова́ти, захо́вувати (що?). Дотримувати, дотримуватися (чого?). Члени обов’язані заховувати докладно виданий устав для випасу (Канюк, 1906, 32) // пол. zachować -1) зберегти, 2) дотримати. Українська літературна мова на Буковині
  4. заховати — див. заховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заховати — захова́ти в голові́ (у па́м’яті) що. Запам’ятати. Спасибі, дідусю, що ти заховав В голові столітній ту славу козачу: Я її онукам тепер розказав (Т. Фразеологічний словник української мови
  6. заховати — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
  7. заховати — ЗАХОВА́ТИ див. захо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  8. заховати — Заховати, -ваю, -ешъ гл. 1) Спрятать, запрятать. Украдешь одежу и заховаешъ. Рудч. 2) Сохранить, уберечь. Видъ урокивъ и Богъ не заховае. Ном. 8395. Заховай носъ одъ сього лыха! Стор. МПр. 89. 3) Похоронить. Заховае хоть и пипъ Абы грошей сорокъ кипъ. Словник української мови Грінченка