заховати
Захова́ти, захо́вувати (що?). Дотримувати, дотримуватися (чого?). Члени обов’язані заховувати докладно виданий устав для випасу (Канюк, 1906, 32)
// пол. zachować -1) зберегти, 2) дотримати.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заховати — Захова́ти: — тут: зберігати [51] Словник з творів Івана Франка
- заховати — захова́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заховати — див. заховувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заховати — син. щось у потаємне місце: заникати, затихарити. Словник жарґонної лексики української мови
- заховати — захова́ти в голові́ (у па́м’яті) що. Запам’ятати. Спасибі, дідусю, що ти заховав В голові столітній ту славу козачу: Я її онукам тепер розказав (Т. Фразеологічний словник української мови
- заховати — ПРИХО́ВУВАТИ що (не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ХОВА́ТИ, ХОВА́ТИСЯ з чим, ПРИХО́ВУВАТИСЯ з чим, ЗАХО́ВУВАТИ, ТАЇ́ТИ, ТАЇ́ТИСЯ з чим, УТА́ЮВАТИ (ВТА́ЮВАТИ), ПРИТА́ЮВАТИ рідше, УКРИВА́ТИ (ВКРИВА́ТИ), ПРИКРИВА́ТИ, МАСКУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
- заховати — ЗАХОВА́ТИ див. захо́вувати. Словник української мови в 11 томах
- заховати — Заховати, -ваю, -ешъ гл. 1) Спрятать, запрятать. Украдешь одежу и заховаешъ. Рудч. 2) Сохранить, уберечь. Видъ урокивъ и Богъ не заховае. Ном. 8395. Заховай носъ одъ сього лыха! Стор. МПр. 89. 3) Похоронить. Заховае хоть и пипъ Абы грошей сорокъ кипъ. Словник української мови Грінченка