1. Словник жарґонної лексики української мови

зеленка

(-и) ж.

1. арм. Маскувальна форма з зеленими розводами. Командування сорокової армії то кидало війська на штурм Чирикарської "зеленки", то шукало нагоди порозумітися з цим загадковим невловимим командиром (Л. Кононович, Мертва грамота). БСРЖ, 223.

2. збірн.; мол. Долари США. <...> а самі тільки й зирять, поки вийдеш у туалет, чи не лежить де забута мною "зеленка" чи хоч карбованцевий крупняк (О. Яровий: Тексти). БСРЖ, 223

3. мол.; зневажл. Наймолодша вікова група в певному молодіжному середовищі. ПСУМС, 28.

4. мол.; жарт. Медвитверезник. ПСУМС, 28.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зеленка — зеле́нка іменник жіночого роду ліки розм. Орфографічний словник української мови
  2. зеленка — ЗЕЛЕНКА – ЗЕЛІНКА Зеленка. Аніліновий барвник, що використовується в медицині як антисептичний засіб; брильянтова зелень. Зелінка. Зелена (мідна) фарба. Літературне слововживання
  3. зеленка — -и, ж., розм. Те саме, що брильянтова зелень (див. зелень). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зеленка — И, ж., студ. Молодші курси. Зеленка завжди неорганізована. Словник сучасного українського сленгу
  5. зеленка — ЗЕЛЕ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що Зе́лень брилья́нтова ( див. зе́лень). Обличчя її завжди було в плямах синього чорнила або зеленки (Сміл., Сашко, 1957, 9). Словник української мови в 11 томах
  6. зеленка — Зеле́нка, -ки ж. Сортъ дыни. Словник української мови Грінченка