1. Літературне слововживання

зеленка

ЗЕЛЕНКА – ЗЕЛІНКА

Зеленка. Аніліновий барвник, що використовується в медицині як антисептичний засіб; брильянтова зелень.

Зелінка. Зелена (мідна) фарба.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зеленка — зеле́нка іменник жіночого роду ліки розм. Орфографічний словник української мови
  2. зеленка — -и, ж., розм. Те саме, що брильянтова зелень (див. зелень). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зеленка — И, ж., студ. Молодші курси. Зеленка завжди неорганізована. Словник сучасного українського сленгу
  4. зеленка — (-и) ж. 1. арм. Маскувальна форма з зеленими розводами. Командування сорокової армії то кидало війська на штурм Чирикарської "зеленки", то шукало нагоди порозумітися з цим загадковим невловимим командиром (Л. Кононович, Мертва грамота). БСРЖ, 223. Словник жарґонної лексики української мови
  5. зеленка — ЗЕЛЕ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що Зе́лень брилья́нтова ( див. зе́лень). Обличчя її завжди було в плямах синього чорнила або зеленки (Сміл., Сашко, 1957, 9). Словник української мови в 11 томах
  6. зеленка — Зеле́нка, -ки ж. Сортъ дыни. Словник української мови Грінченка