зустріч

Значення в інших словниках

1. зустріч — (умовлена) побачення, рандеву, розм. спіткання. Словник синонімів Полюги
2. зустріч — зу́стріч іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. зустріч — Спіткання, р. стріча, перестріт; (умовлена) побачення; Р. знайомство; (Нового Року) святкування; (спортивна) змагання; мн. ЗУСТРІЧІ, сходини. Словник синонімів Караванського
4. зустріч — Відвідини, здибанка, навідини, перевідування, побачення, погостини, провідини, рандеву (ірон.), спіткання, спітканнячко (фольк.), стріт, стрітення, стріть, стріча, стрічання, стрічаннячко (фольк.), стрічань, стрічення Фразеологічні синоніми: зустріч Нового року; перша зустріч; остання зустріч Словник синонімів Вусика
5. зустріч — [зустр'іч] -ч'і, ор. -ч':у, р. мн. -чеий Орфоепічний словник української мови
6. зустріч — -і, ж., кого, чого, з ким – чим і без додатка. 1》 Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. 2》 Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. зустріч — ЗУ́СТРІЧ, СТРІ́ЧА розм.; ПОБА́ЧЕННЯ, РАНДЕВУ́, СПІТКА́ННЯ, ЗОБА́ЧЕННЯ діал., СХО́ДИНИ діал., БА́ЧЕННЯ рідко, СХО́ДЖЕННЯ рідко (перев. за попередньою домовленістю). Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (С. Словник синонімів української мови
8. зустріч — Зу́стріч, -чі, -чі, -ччю; -річі, -чів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. зустріч — ЗУ́СТРІЧ, і, ж., кого, чого, з ким — чим і без додатка. 1. Зближення з ким-, чим-небудь, хто (що) рухається навпроти. Раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці. За кілька метрів попереду з-за пагорба нагло виріс довготелесий румун.. Словник української мови в 11 томах
10. зустріч — Зустріч, -чі ж. Встрѣча. Ой поїхав козаченько до свого двора, вийшла йому на зустріч сама менша свість. Чуб. V. 769. Словник української мови Грінченка