1. Словник жарґонної лексики української мови

зшивати

(-аю, -аєш) док., що.

1. мол., жрм. Добувати, випрошувати у когось щось. БСРЖ, 578; ПСУМС, 29.

2. крим. Жебрачити на вулиці. БСРЖ, 578; ЯБМ, 2, 403.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зшивати — зшива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зшивати — див. шити Словник синонімів Вусика
  3. зшивати — -аю, -аєш, недок., зшити, зшию, зшиєш, док., перех. 1》 Шиючи, з'єднувати окремі частини, краї чого-небудь. Зшити краї рани. 2》 тільки док. Виготовити шиттям; пошити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зшивати — Зшива́ти, -ва́ю, -ва́єш, -ва́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зшивати — ЗШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗШИ́ТИ, зши́ю, зши́єш, док., перех. 1. Шиючи, з’єднувати окремі частини, краї чого-небудь. Лука свого витяг ушивальника і до посторонки. Уже зшиваючи, покрутив головою, з докором.. Словник української мови в 11 томах
  6. зшивати — Зшива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. зши́ти, зши́ю, зшиєш, гл. Сшивать, сшить. Зшивали лантухи на сухарі. Стор. МПр. 126. Словник української мови Грінченка