1. Словник жарґонної лексики української мови

камчатка

(-и) ж.

1. шк. Остання парта в класі, за якою звичайно сидять погані учні. БСРЖ, 240.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Камчатка — Камча́тка іменник жіночого роду півострів; річка на Далекому Сході Орфографічний словник української мови
  2. камчатка — камча́тка студ. холодна квартира, якої не вдається обігріти (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. Камчатка — Півостр. у Росії, на Далекому Сх., між Охотським і Беринґовим м.; 370 тис. км2, довж. 1200 км; гористий, на зх. багниста низовина; понад 160 вулканів, у т.ч. 28 діючих, найвищий Ключевська Сопка (4750 м); мінеральні джерела і гейзери; гол. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Камчатка — Камча́тка, -тки, -тці; камча́тський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)