Камчатка

Півостр. у Росії, на Далекому Сх., між Охотським і Беринґовим м.; 370 тис. км2, довж. 1200 км; гористий, на зх. багниста низовина; понад 160 вулканів, у т.ч. 28 діючих, найвищий Ключевська Сопка (4750 м); мінеральні джерела і гейзери; гол. р. Камчатка; ліси, на пн. тундра; Кроноцький біосферний заповідник (від 1985); гол. м. Петропавловськ-Камчатський. Камчатка

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Камчатка — Камча́тка іменник жіночого роду півострів; річка на Далекому Сході Орфографічний словник української мови
  2. камчатка — камча́тка студ. холодна квартира, якої не вдається обігріти (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. камчатка — (-и) ж. 1. шк. Остання парта в класі, за якою звичайно сидять погані учні. БСРЖ, 240. Словник жарґонної лексики української мови
  4. Камчатка — Камча́тка, -тки, -тці; камча́тський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)