капуста

(-и) ж.

1. мол., жрм, крим. Гроші. У випадку порушення правил дорожнього руху краще не обурюватися і без затримки "відстебнути капусту" (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 243; СЖЗ, 51.

2. мол., жрм. Долари США. БСРЖ, 243; ПСУМС, 31; ЯБМ, 1, 410.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капуста — капу́ста іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. капуста — [капуста] -стие, д. і м. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  3. капуста — -и, ж. 1》 Городня рослина родини хрестоцвітих, листя якої використовують для виготовлення різних страв. Морська капуста — а) промислова назва великих бурих водоростей роду ламінарія, що вживаються для їжі й застосовуються в медицині... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. капуста — капу́ста: ◊ посікти на капу́сту → посікти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. капуста — Загнав свиню у капусту. Жартом, коли варить свинину у капусті. Капуста тлуста сама йде в уста. Хвалять добре масну капусту. На здогад буряків, щоб дали капусти. Про малу річ питає, щоб дістати велику. Капуста гарна, та качан гнилий. Про зовнішньо гарну, але лиху людину. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. капуста — И, ж. 1. Гроші. А сам валізу з «капустою» прихопив (ПіК). Тепер всі їх думки тільки й будуть про капусту, або ж лаванду, яку ще дехто називає баблом (С. Пиркало). ◇ Рубати капусту — діставати гроші. Словник сучасного українського сленгу
  7. капуста — Одно-, дво- або багаторічна рослина родини хрестоцвітих, походить від к., яка дико росте на скелястих морських узбережжях Зх. і Пд. Європи, овочева і кормова культура; задля їстівних листків повсюдно вирощують к. головчасту (білу і червону), італ. Універсальний словник-енциклопедія
  8. капуста — горо́х з капу́стою, жарт., ірон. Що-небудь таке, в чому важко розібратися; щось невпорядковане, незрозуміле, наплутане і т. ін. Словом — горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється. Кипить, мов в горшку (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
  9. капуста — КАПУ́СТА, и, ж. 1. Городня рослина родини хрестоцвітих, листя якої використовують для виготовлення різних страв. Що там було товару, коней! Кавунів, динь, капусти, не сказати — возами, але горами! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. капуста — Капу́ста, -ти ж. 1) Капуста. І межі капустою доброю буває багато гнилих качанів. Ном. № 2449. на капусту сікти. Въ куски рубить. Як узяв ляхів, як узяв панів на капусту сікти. Лукаш. 33. качанна капуста. см. качанний. 2) заяча капуста. раст. Словник української мови Грінченка