капуста

КАПУ́СТА, и, ж.

1. Городня рослина родини хрестоцвітих, листя якої використовують для виготовлення різних страв.

Що там було товару, коней! Кавунів, динь, капусти, не сказати — возами, але горами! (Н.-Лев., І, 1956, 58);

Бачить Дрозд, а доріжкою чоловік іде, бочку води везе капусту підливати (Фр., IV, 1950, 61);

Капуста. Одна з основних овочевих культур (Колг. енц., І, 1956, 529).

∆ Головча́ста капу́ста — сорт капусти, що має плід, схожий на голову;

За́яча капу́ста див. за́ячий;

Морська́ капу́ста:

а) промислова назва великих бурих водоростей роду ламінарія, що вживаються для їжі й застосовуються в медицині.

Морська капуста, яка недавно з’явилася , на нашому столі, багаті на білкові речовини водорості — це тільки перші кроки в освоєнні водних ланів (Наука.., 7, 1968, 33);

б) народна назва катрана морського — рослини родини хрестоцвітих;

Цвітна́ капу́ста — сорт капусти, суцвіття якої вживається для їжі.

Вирощують кілька різновидностей капусти: білоголову, цвітну, червоноголову (Колг. енц., І, 1956, 529).

2. Квашена (звичайно посічена) головка цієї рослини, що вживається як їжа.

Вбирали [троянці] січену капусту, Шатковану і огірки (Котл., І, 1952, 167);

Увійшла москалиха, несучи в одній руці два хліби, а в другій здоровенну миску капусти… (Мирний, І, 1949, 335);

Марко доповів, що на обід варена картопля.. і квашена капуста з олією (Тют., Вир, 1964, 359).

◊ Сі́кти́ (посі́кти́) на капу́сту — рубати (шаблею тощо) на шматки.

Один тільки [з супротивників] втік, а дев’ять на капусту посікли… (Мирний, II, 1954, 131);

Крутояр своїм гострим мачете на капусту січе ліани (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 161).

3. Страва з посіченої й тушкованої головки цієї рослини.

Ув однім [горщику] борщ з яловичиною, у другім капуста з свининою (Кв.-Осн., II, 1956, 236).

◊ Горо́х з капу́стою — про що-небудь нерозбірливе, невпорядковане.

Словом — горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється. Кипить, мов в горщику (Коцюб., III, 1956, 151);

Наздога́д бурякі́в [щоб дали́ капу́сти] див. наздога́д.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. капуста — капу́ста іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. капуста — [капуста] -стие, д. і м. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  3. капуста — -и, ж. 1》 Городня рослина родини хрестоцвітих, листя якої використовують для виготовлення різних страв. Морська капуста — а) промислова назва великих бурих водоростей роду ламінарія, що вживаються для їжі й застосовуються в медицині... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. капуста — капу́ста: ◊ посікти на капу́сту → посікти Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. капуста — Загнав свиню у капусту. Жартом, коли варить свинину у капусті. Капуста тлуста сама йде в уста. Хвалять добре масну капусту. На здогад буряків, щоб дали капусти. Про малу річ питає, щоб дістати велику. Капуста гарна, та качан гнилий. Про зовнішньо гарну, але лиху людину. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. капуста — И, ж. 1. Гроші. А сам валізу з «капустою» прихопив (ПіК). Тепер всі їх думки тільки й будуть про капусту, або ж лаванду, яку ще дехто називає баблом (С. Пиркало). ◇ Рубати капусту — діставати гроші. Словник сучасного українського сленгу
  7. капуста — (-и) ж. 1. мол., жрм, крим. Гроші. У випадку порушення правил дорожнього руху краще не обурюватися і без затримки "відстебнути капусту" (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 243; СЖЗ, 51. 2. мол., жрм. Долари США. БСРЖ, 243; ПСУМС, 31; ЯБМ, 1, 410. Словник жарґонної лексики української мови
  8. капуста — Одно-, дво- або багаторічна рослина родини хрестоцвітих, походить від к., яка дико росте на скелястих морських узбережжях Зх. і Пд. Європи, овочева і кормова культура; задля їстівних листків повсюдно вирощують к. головчасту (білу і червону), італ. Універсальний словник-енциклопедія
  9. капуста — горо́х з капу́стою, жарт., ірон. Що-небудь таке, в чому важко розібратися; щось невпорядковане, незрозуміле, наплутане і т. ін. Словом — горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється. Кипить, мов в горшку (М. Коцюбинський). Фразеологічний словник української мови
  10. капуста — Капу́ста, -ти ж. 1) Капуста. І межі капустою доброю буває багато гнилих качанів. Ном. № 2449. на капусту сікти. Въ куски рубить. Як узяв ляхів, як узяв панів на капусту сікти. Лукаш. 33. качанна капуста. см. качанний. 2) заяча капуста. раст. Словник української мови Грінченка