квартирант

Значення в інших словниках

1. квартирант — (хто винаймає квартиру) мешканець, пожилець. Словник синонімів Полюги
2. квартирант — квартира́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. квартирант — Мешканець, пожилець, р. постоялець, комірник, сов. квартиронаймач. Словник синонімів Караванського
4. квартирант — -а, ч. Той, хто на певних умовах тимчасово наймає житлове приміщення; квартиронаймач. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. квартирант — Винаймич, чиншовик, комірник, мешканець, житець, див. рентівник, жилець, постоялець, співквартирант Словник чужослів Павло Штепа
6. квартирант — КВАРТИРА́НТ, а, ч. Той, хто на певних умовах тимчасово наймає житлове приміщення. Пистина Іванівна ще .. радніша була такому квартирантові (Панас Мирний); Увійшов досить літній чоловік з вусами, бородою і взагалі зарослим обличчям... Словник української мови у 20 томах
7. квартирант — КВАРТИРА́НТ, КВАРТИРОНАЙМА́Ч, ПОЖИЛЕ́ЦЬ, КВАТИРА́НТ розм., КОМІ́РНИК розм., ЖИЛЕ́ЦЬ розм., ПОСТОЯ́ЛЕЦЬ заст. В комунальній квартирі було вісім квартирантів (Остап Вишня); — А дітей у вас, певно, з десятеро. Словник синонімів української мови
8. квартирант — Квартира́нт, -та; -ра́нти, -нтів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. квартирант — КВАРТИРА́НТ, а, ч. Той, хто на певних умовах тимчасово наймає житлове приміщення; квартиронаймач. Пистина Іванівна ще.. радніша була такому квартирантові (Мирний, III, 1954, 190); Він повів гостя не до будиночка, а в сад, під шовковицю... Словник української мови в 11 томах