1. Словник жарґонної лексики української мови

кегля

(-і) -ж., мн. кеглі.

1. крим., мол. Ноги. Кеглі — руки або ноги. (Сленг-лікбез 1). БСРЖ, 250; ПСУМС, 32; СЖЗ, 421; ЯБМ, 1, 421.

2. крим. Руки. БСРЖ, 250; СЖЗ, 421. // Жрм. Пальці. Чабаненко 1992, 2, 163.

3. крим. Висока худорлява людина. СЖЗ, 421.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кегля — ке́гля іменник жіночого роду для гри Орфографічний словник української мови
  2. кегля — див. кеглі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кегля — Скраколь, (гра) скракля, свинки Словник чужослів Павло Штепа
  4. кегля — КЕ́ГЛЯ див. ке́глі. Словник української мови у 20 томах
  5. кегля — КЕ́ГЛЯ див. ке́глі. Словник української мови в 11 томах