кегля
КЕ́ГЛЯ див. ке́глі.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кегля — ке́гля іменник жіночого роду для гри Орфографічний словник української мови
- кегля — див. кеглі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кегля — Скраколь, (гра) скракля, свинки Словник чужослів Павло Штепа
- кегля — КЕ́ГЛЯ див. ке́глі. Словник української мови у 20 томах
- кегля — (-і) -ж., мн. кеглі. 1. крим., мол. Ноги. Кеглі — руки або ноги. (Сленг-лікбез 1). БСРЖ, 250; ПСУМС, 32; СЖЗ, 421; ЯБМ, 1, 421. 2. крим. Руки. БСРЖ, 250; СЖЗ, 421. // Жрм. Пальці. Чабаненко 1992, 2, 163. 3. крим. Висока худорлява людина. СЖЗ, 421. Словник жарґонної лексики української мови