киряти

(-яю, -яєш) недок., (що); мол., крим. Пити спиртні напої; пиячити. За столом сидять: хазяїн котєльної Вєніамін, якого друзі лагідно звуть Вєніком, і його друзі Шурон, Йонатан, Вареник і Туз, і апетитно киряють самогонку <...> (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу); [Щукін:] Сидиш собі в болоті із блядями / Та ящиком горілки, кіряєш, як мудак <...> (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу). БСРЖ, 256; ПСУМС, 33; ЯБМ, 1, 427.