1. Словник жарґонної лексики української мови

кльовий

(-а, -е) крим., мол.; схвальн. Гарний, прекрасний. Дякую, сніданок був кльовий (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера); — Телефон довіри, нова штука. Дуже кльова (А. Кокотюха, Тупик для втікача); <...> а потім, у нормальних уже, та що нормальних, у, вважай, кльових, зо всіма американськими вигодами умовах, показалося — нніт, не від того, — відчуття тим більш неясне, що він же був такий клінічний чистюк... (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу). БСРЖ, 260; СЖЗ, 54; ЯБМ, 1, 430.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кльовий — кльо́вий → клявий (м, ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. кльовий — А, -е. Цікавий, гарний. Але нарації навіть львівських студентів, їх, так би мовити, вислови на рівні «тіпа», «карочс», «прікол», «кльовая тьолка», «закумарєная», «раскумарєная», «клас» і т. д. (Інтернет). А в нас тоже такий кльовий клас! (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу