кореш

(-а) ч.,мн. корени, -ів, крим., мол. Давній приятель, компаньйон. — <...> Кажу тобі, Зуб / і всій компанії це ось Дим, Дмитро Гойда, мій кореш здавна (В. Гужва, Плато над прірвою), Понесло Нікандрича десятеро корешів у твідових піджачках <...> (О. Ульяненко, Сталінка). БСРЖ, 279; СЖЗ, 55; ЯБМ, 1, 458.