корешок
(-шка) ч., мн. корешки, -ів, крим. Постійний спільник <...> коли зсутулені дибали під дощем від комендатури, корешків зголоднілих закликати пообіцяв<...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 279; СЖЗ, 55; ЯБМ, 1, 458.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me