1. Словник жарґонної лексики української мови

кізяк

(-а) ч.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кізяк — кізя́к іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. кізяк — рідко кизяк, -у, ч. 1》 Кал, послід тварин. 2》 перев. мн. Висушені у вигляді цеглинок тваринні випорожнення з домішкою соломи, що використовуються в степових районах України як паливо, а іноді й у будівництві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кізяк — КІЗЯ́К, рідко КИЗЯ́К, у́, ч. 1. Кал, послід тварин. Перев'язав Микула пізніше, на березі Дунаю, й тятиву свого лука, на цілу ніч перед тим поклав її, як радили інші вої, в теплий кінський кізяк (С. Словник української мови у 20 томах
  4. кізяк — Кізя́к, -ка́; кізяки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кізяк — КІЗЯ́К, рідко КИЗЯ́К, у́, ч. 1. Кал, послід тварин. Як умер старий [пан], та пішли шукати, аж там замість грошей одному кутку цегла, у другому — череп’я, а в третьому — кінські кізяки (Мирний, IV, 1955, 26); Неподалеку мусив бути ведмежий кізяк... Словник української мови в 11 томах