1. Словник жарґонної лексики української мови

кіндер

(-а) ч.; мол. Дитина. БСРЖ, 254; ПСУМС, 51.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіндер — кі́ндер вул. 1. злодій-аристократ, який дотримується злодійського “кодексу честі” (ст): Шудра дер перший. За ним хтось стріляв. Дзиґа підскочив – і більше його не було. Шундра – кіндер, але з чим до пані ґрабіни (Нижанківський)|| = злодій... Лексикон львівський: поважно і на жарт