кіндер

кі́ндер вул. 1. злодій-аристократ, який дотримується злодійського “кодексу честі” (ст): Шудра дер перший. За ним хтось стріляв. Дзиґа підскочив – і більше його не було. Шундра – кіндер, але з чим до пані ґрабіни (Нижанківський)|| = злодій

2. відважна, самовпевнена людина; завадіяка (ст)|| = гойрак

3. поважний чоловік (ст): Думає, що як його старий має на “Парижу” будку, то він вже великий кіндер (Нижанківський)