кіча

(-і) ж.; крим. Тюрма. [Штир:] Чого до фраєра доколупався? Домой ти їдеш, чи знов на кічу хочеш? (О. Ірванець, п'ять п'єс). БСРЖ, 258; ЯБМ, 1, 428.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me