1. Словник жарґонної лексики української мови

лошиця

(-і) ж., мол., жрм, жарт.-ірон. Жінка середнього віку. Поруч з нами компанія з чотирьох чоловік — два пацана та дві лошиці. Кожному років під сорок і під очима залягли глибокі зморшки (А. Мухарський, Попса для еліти).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лошиця — лоши́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лошиця — див. кінь; повія Словник синонімів Вусика
  3. лошиця — -і, ж. Молода кобила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лошиця — ЛОШИ́ЦЯ, і, ж. Молода кобила. – Та що ви, дядьку, торгуєтесь? – вмішується один із купки в широченному брилі, з веселим, лукавим поглядом. – Криця – не лошиця: біжить – дрожить, упаде – лежить. Сестра її в Києві з гори бігає (В. Словник української мови у 20 томах
  5. лошиця — КОБИ́ЛА (самиця коня), КОБИ́ЛИ́ЦЯ рідше; ЛОШИ́ЦЯ (молода самиця). — Хе-хе.. — похитав він головою. — Немає кобили. Привела вчора лошатко, а сама... Осколок доконав... Пропала кобилиця (І. Багмут); Засідлана гніда лошиця Ясногорської, піднявши голову, стиха кудись іржала (О. Гончар). Словник синонімів української мови
  6. лошиця — Лоши́ця, -ці, -цею; -ши́ці, -ши́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. лошиця — ЛОШИ́ЦЯ, і, ж. Молода кобила. Засідлана гніда лошиця Ясногорської, піднявши голову, стиха кудись іржала (Гончар, III, 1959, 448). Словник української мови в 11 томах