1. Словник жарґонної лексики української мови

лягавий

(-ого) ч.;крим.;презирл.

1. Міліціонер, будь-який працівник правоохоронних органів Ну, що генсеки й сексоти комсорги й парторги лягаві й кагебісти стукачі, підгавкувачі підсвистувачі... де тепер ваша ідеологія? (Л. Кононович, Я, зомбі), Завжди відчував у тому нурті піднесення зав жди мав насторожене око, бо неодмінним складником базару були й лягаві, які часто на нього наскакували (В. Шевчук, П'ятий номер), Через два тижні точнісінько до мене лягаві в хату (Б. Жолдак, Топінамбур, сину). БСРЖ, 326; СЖЗ, 62; ЯБМ, 1, 525.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лягавий — ляга́вий 1 прикметник який вистежує дичину ляга́вий 2 іменник чоловічого роду, істота порода собак ляга́вий 3 іменник чоловічого роду, істота про таємного агента Орфографічний словник української мови
  2. лягавий — -а, -е. 1》 Який відшукує дичину нюхом (про породу мисливських собак). || у знач. ім. лягавий, -вого, ч.; лягава, -вої, ж. Мисливський собака цієї породи. 2》 перен., зневажл. Пов'язаний з таємним наглядом, вистежуванням. || у знач. ім. лягавий, -вого, ч., розм. Поліцейський, міліціонер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лягавий — ЛЯГА́ВИЙ, а, е. 1. Який відшукує дичину нюхом (про породу мисливських собак). Він накладав сам свому [своєму] лягавому псу – Нептуну, що сидів на стільці поруч, кістки на тарілку (М. Словник української мови у 20 томах
  4. лягавий — Ого, ч. Міліціонер. Це лягаві зі стукачами працюють (Ю. Андрухович). Мєнт, лягавий падло (Л. Подерев'янський). Словник сучасного українського сленгу
  5. лягавий — ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст. Словник синонімів української мови
  6. лягавий — ЛЯГА́ВИЙ, а, е. 1. Який відшукує дичину нюхом (про породу мисливських собак). Він накладав сам свому лягавому псу — Нептуну, що сидів на стільці поруч, кістки на тарілку (Коцюб. Словник української мови в 11 томах