лягавий

ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм., НАШІ́ПТУВАЧ розм., КОНФІДЕ́НТ зах., СТУКА́Ч розм.; СЕКСО́Т розм., ЛЯГА́ВИЙ розм., заст. (про таємного агента правоохоронних органів). Всі ті слова й думки були приписані самому Миколі, бо донощик, здається, не знав, що автором проекту був Максим (І. Багряний); Султан слухав виказувачів і шептунів і загадково мовчав (З. Тулуб); — Дивись, он недалеко гуменний; він почує та ще й панові за це викаже. Це ж відомий на селі викажчик (І. Нечуй-Левицький); — Учитися б у його, руки цілувати, а ти на його почав брехню точити по всьому повіту... Ябедником називати (Панас Мирний); Он що! Значить, хтось написав донос на нього. Якийсь знайшовсь-таки ябеда і написав (П. Колесник); Дворянин Сельський був знаний як наклепник. Фіскал і драпіжник (П. Панч); — Доки вам тих навушників слухати, а нам терпіти через них? (А. Свидницький); Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха і очі (І. Цюпа); Обдурювали його, Батия, всі нашіптувачі, коли наговорювали на Данила різні вигадки (А. Хижняк); Так багате наше Жаб'є Вороги із'їли, А найгірше конфіденти Були нам доїли (пісня); Він чув десь, що стукачів і сексотів.. не щадять і, коли це вигідно, "вербують" їх, саджають, б'ють, розстрілюють (І. Багряний); Слободою ходили ймовірні чутки: у чужу сповідь волосний лягавий завжди свого писка встромляв (О. Ковінька). — Пор. 1. доно́сити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лягавий — ляга́вий 1 прикметник який вистежує дичину ляга́вий 2 іменник чоловічого роду, істота порода собак ляга́вий 3 іменник чоловічого роду, істота про таємного агента Орфографічний словник української мови
  2. лягавий — -а, -е. 1》 Який відшукує дичину нюхом (про породу мисливських собак). || у знач. ім. лягавий, -вого, ч.; лягава, -вої, ж. Мисливський собака цієї породи. 2》 перен., зневажл. Пов'язаний з таємним наглядом, вистежуванням. || у знач. ім. лягавий, -вого, ч., розм. Поліцейський, міліціонер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лягавий — ЛЯГА́ВИЙ, а, е. 1. Який відшукує дичину нюхом (про породу мисливських собак). Він накладав сам свому [своєму] лягавому псу – Нептуну, що сидів на стільці поруч, кістки на тарілку (М. Словник української мови у 20 томах
  4. лягавий — Ого, ч. Міліціонер. Це лягаві зі стукачами працюють (Ю. Андрухович). Мєнт, лягавий падло (Л. Подерев'янський). Словник сучасного українського сленгу
  5. лягавий — (-ого) ч.;крим.;презирл. 1. Міліціонер, будь-який працівник правоохоронних органів Ну, що генсеки й сексоти комсорги й парторги лягаві й кагебісти стукачі, підгавкувачі підсвистувачі... де тепер ваша ідеологія? (Л. Словник жарґонної лексики української мови
  6. лягавий — ЛЯГА́ВИЙ, а, е. 1. Який відшукує дичину нюхом (про породу мисливських собак). Він накладав сам свому лягавому псу — Нептуну, що сидів на стільці поруч, кістки на тарілку (Коцюб. Словник української мови в 11 томах