ментура

(-и) ж.; мол.; зневажл.

1. Міліцейський відділок; будь-яка установа правоохоронних органів. БСРЖ, 346.

2. збірн. Міліціонери. Вісім джипів посеред дороги, два вже горять, а бики з-за машин смалять, як дурні... І по фіг їм яка ментура чи омон!.. (Л. Кононович, Кінець світу...). БСРЖ, 346.