ментівський
(-а, -е) крим., мол.; зневажл. Пов'язаний з міліцією; належний міліціонеру. В його голові майнула було думка, що це чергові ментівські хитрощі, але ця людина випромінювала такий непідробний жах, що будь-яка думка про гру ставала неприпустимою (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); Ментівська форма. Ментівська машина. БСРЖ, 346.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ментівський — МЕНТІ́ВСЬКИЙ. Словник української мови у 20 томах
- ментівський — А, -е. Міліцейський. Зразком радянсько-голлівудської кічухи був головний герой, — щонайменше «товаріщ полковнік» — що, плюнувши на вище ментівське начальство, одноосібно кидався до міліцейського «бобіка» чи «жигуля» і мчав за бандюгами (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу