мерс

(-а) ч.; мол., жрм. Автомобіль "Мерседес". Сільською вулицею повільно їде блискучий "мерс" (Ю. Гудзь, Ісихія); Гань побіг до водила, щоб перегнати мерса сюди, до готелю, де можна грітися, слухати музику, дрімати (В. Яворівський, Вовча ферма); А з "мерса" дзвонить "азербон" — / До Бога, мабуть (П. Вольвач, Бруки і стерні). БСРЖ, 347; ПСУМС, 44.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерс — А, ч. Автомобіль марки «Mercedes». Придбати «шестисотий мерс» (Д. Корчинський). До бані на мерсі з мигалками, обабіч менти, лохи в пробках (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу