1. Словник жарґонної лексики української мови

мигавка

(-и) ж.

1. авто. Сиґнальна фара, яка обертається, працюючи разом із сиреною міліцейської або санітарної машини — Жени, — заревів він, падаючи на лаву — Вмикай сирену, мигавку жени чимдуж, жени! (Л. Кононович, Я, зомбі). Югановы, 132.

2. авто, жрм. Міліцейська або санітарна машина <...> наручники на молодому кляц, запотиличником до мигавки<...> (Є. Пашковський, Безодня), Адже це — задоволення — пробігтися старовинною частиною міста під "мигавку" і під каштанами (День, 29.05.2001). Югановы, 132.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мигавка — ми́гавка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мигавка — (в небі) спалахи, сполохи, блискавиця, сов. зірниця. Словник синонімів Караванського
  3. мигавка — див. блискавка; каганець; спалах Словник синонімів Вусика
  4. мигавка — -и, ж., розм. Те саме, що блискавиця 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мигавка — МИ́ГАВКА, и, ж., розм. Те саме, що блискави́ця 2. Заграви далеких пожеж .. усю ніч коливались і розходились, як круги по воді, аж до ледве помітних мигавок за обрієм (А. Головко); * У порівн. Невесела посмішка промайнула на її обличчі, як мигавка в темну ніч (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
  6. мигавка — БЛИСКАВИ́ЦЯ (короткий спалах вночі на обрії без грому — відблиск далекої блискавки), ЗІРНИ́ЦЯ, МИ́ГАВКА розм., МО́РГАВКА рідше. На городі вітер шумить вербами, надворі чорно: блискавиця поблискує (Марко Вовчок); — Десь гроза, — сказав він... Словник синонімів української мови
  7. мигавка — МИ́ГАВКА, и, ж., розм. Те саме, що блискави́ця 2. Заграви далеких пожеж .. усю ніч коливались і розходились, як круги по воді, аж до ледве помітних мигавок за обрієм (Головко, II, 1957, 280); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  8. мигавка — Мигавка, -ки ж. 1) Миганіе. 2) Мельканіе. Словник української мови Грінченка