милитися

Значення в інших словниках

1. милитися — ми́литися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. милитися — милюся, милишся, недок. 1》 Натиратися милом; намилюватися. 2》 Утворювати піну, розчиняючись у воді (про мило). || Розчиняти в собі мило. 3》 Пас. до милити. 4》 розм. Вагатися, не наважуватися на якийсь вчинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. милитися — МИ́ЛИТИСЯ, ми́люся, ми́лишся, недок. 1. Натиратися милом; намилюватися. Не милься, бо бриться [бритися] не будеш! (прислів'я). 2. Утворювати піну, розчиняючись у воді (про мило). – Вночі потайки мило варить [коновал]: думає, що не знаємо. Словник української мови у 20 томах
4. милитися — мили́тися помилятися (ст): Коли приходить мені додавати стовпи якихсь чисел, бриджусь тим, милюсь і мушу кілька разів провірити додавання, щоб уникнути ошибки (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. милитися — Юсь, -ишся, недок. Збиратися кудись, щось планувати. Сексі-дівуля на той час ще милилася заміж за шмарочка Джастіна (Молоко). Словник сучасного українського сленгу
6. милитися — МИ́ЛИТИСЯ, ми́люся, ми́лишся, недок. 1. Натиратися милом; намилюватися. Не милься, бо бриться не будеш! (Укр.. присл.., 1955, 170). 2. Утворювати піну, розчиняючись у воді (про мило). — Вночі потайки мило варить [коновал]: думає, що не знаємо. Словник української мови в 11 томах
7. милитися — Милитися, -лю́ся, -лишся гл. 1) Мылиться, намыливаться. Не милися, бо не будеш голитися. Ном. № 5479. 2) Ошибаться. В тім собі милиш. КС. 1882. X. 23. Словник української мови Грінченка